Велика різноманінтість плиткових матеріалів дає змогу зробити красиві, практичні та довговічні підлоги абсолютно в будь-яких приміщеннях, чи то ванна кімната, кухня або спальня. При цьому у плитки є недолік – тактильне відчуття холоду, який легко виправити облаштуванням електричної теплої підлоги.
Хоча тепла підлога під плитку робиться не тільки для її комфортного підігріву, а й як додаткове або основне опалення приміщень. Для цього застосовуються нагрівальні мати, кабелі та інфрачервоні плівки. Який нагрівальний елемент в якому випадку вибрати, розповімо в цій статті.
Тепла підлога під плитку в шар плиткового клею
Щоб підігріти плиткову підлогу до комфортної температури або облаштувати обігрів без підняття рівня підлоги, застосовують нагрівальні мати та тонкі нагрівальні кабелі.
Нагрівальний мат - повністю готова до укладання конструкція. Він являє собою тонкий двожильний кабель, який петлями закріплений на скловолоконній сітці. Сітка має клейкі стрічки для простого закріплення на чорновій основі. До того вона додатково армує плитковий клей, що мінімізує ймовірність його розтріскування під час нагрівання.
Мат підходить для будь-яких приміщень, зокрема вологих, оскільки повністю відповідає вимогам, які висуваються до електричного підлогового обладнання, а саме:
- установчий дріт приєднується до кабелю на заводі-виробнику й обов'язково перевіряється на герметичність та опір ізоляції високою напругою;
- кабель має подвійну ізоляцію, яка зроблена з полімерів, стійких до механічних пошкоджень, впливу лужного середовища й температурних перепадів;
- є заземлення та екранування.
Ще одна перевага нагрівального мату - товщина в середньому 3-4 мм, залежно від виробника, та простий монтаж. Встановлення мату виконується прямо в шар плиткового клею безпосередньо під час укладання плитки. При цьому рівень підлоги не піднімається, а тепло починає відчуватися вже через 10-15 хвилин після увімкнення теплої підлоги через близьке розташування нагрівального елементу до плитки.
При цьому потрібно враховувати, що мат має ширину – 50 см, тому його укладають у стандартних приміщеннях на площу, що є кратною 50 см з урахуванням відступів від стін близько 5 см. За необхідності сітку можна розрізати, не пошкодивши кабель, й повернути мат у потрібному напрямку.
Якщо ж приміщення має нестандартну конфігурацію, потрібно обійти обладнання, вбудовані меблі та інші перешкоди, то тут підійде тонкий нагрівальний кабель. Він коштує дешевше за мат, але його монтаж дещо складніший. З кабелем доведеться формувати петлі укладання, щоб отримати теплу підлогу бажаної потужності, а також докупити потрібні комплектуючі (монтажні стрічки або сітку).
Використовуючи тонку теплу підлогу для комфортного обігріву та вмикаючи її тільки тоді, коли потрібно, можна істотно заощадити на рахунках за електрику.
Тепла підлога під плитку в стяжку
Якщо ж перед укладанням плитки буде виконуватися стяжка, що тягне за собою підняття рівня підлоги, то підійде нагрівальний кабель. Здебільшого такий спосіб монтажу плитки використовується під час облаштування додаткового або основного опалення теплою підлогою. Кабель доцільно укладати в новобудові, коли підлога ще не зроблена, або в разі повного демонтажу старої стяжки. На стару основу укладати його небажано, оскільки через значний підйом рівня підлоги може утворитися поріг, а отже, доведеться міняти двері.
Нагрівальний кабель стандартної товщини за конструкцією аналогічний тонкому, тому також є найнадійнішим, найбезпечнішим та найдовговічнішим видом теплої підлоги. Його можна укладати в будь-яких приміщеннях, включно в дитячих кімнатах та з підвищеними вимогами з безпеки.
Кабель петлеподібно закріплюється на монтажних стрічках та заливається стяжкою на глибину 5 см. У результаті рівень підлоги підніметься на 8-10 см. Це в принципі так само, як і під час заливки стандартної стяжки без кабелю близько 8 см.
Така тепла підлога прогріватиметься не відразу, але застосовуючи нагрівальний кабель для опалення також можна заощадити. Наприклад, можна використовувати багатотарифний облік енергоспоживання та інтенсивно вмикати підлогу в нічний час. У цьому разі тепло акумулюватиметься в стяжці та зігріватиме повітря вдень, коли обладнання можна використовувати на мінімумі. Що товщий шар стяжки, то більше тепла вона акумулюватиме.
Для економії електроенергії до 70% та можливості встановлення індивідуального температурного режиму будь-яку теплу підлогу потрібно підключати через терморегулятор.
Інфрачервона плівка під плитку
Інфрачервона плівка являє собою два шари ПЕТ-полотна, між якими розташовані карбонові доріжки, що з'єднують мідні шини. У результаті проходження по доріжках електричного струму виділяється інфрачервоне тепло. Хоча плівка приваблює порівняно невисокою ціною, та й способи її укладання під плитку також існують, робити це не рекомендується.
Найголовніше - тепла підлога з ІЧ-плівки, по суті, саморобна конструкція, яка не відповідає вимогам, що висуваються до електрообігріву підлог. Це означає, що в плівці:
- всі контакти та їхня ізоляція виконуються в процесі монтажу, що не гарантує повної безпеки;
- немає заземлення та екранування, тому її можна використовувати тільки в сухих приміщеннях;
- не стійка до впливу лужних розчинів. Наприклад, якщо обробити її цемент-контактом і після покласти плитку, то вона дуже швидко вийде з ладу.
Більш того, плівка не стійка до замикання, тому варіант установки з накриттям її плитами OSB також не підходить. Це спричинить не тільки істотні витрати на додаткові будматеріали та створить зайву перешкоду для виходу тепла, а й призведе до перегріву плівки, а вона вважається пожежонебезпечною.
Висновок
Щоб зробити дійсно надійну та безпечну теплу підлогу під плитку, яка прослужить довгі роки, рекомендуємо обирати тільки кабельні нагрівальні елементи та виходити з цілей обігріву, а також технічних умов монтажу. Укладати ІЧ-плівку під плитку категорично не рекомендуємо, оскільки економія на її вартості може призвести до досить плачевних наслідків. Не дарма в США та країнах Європи її забороняється використовувати в житлових приміщеннях.
