Як вибрати кабель для вуличного обігріву

Зміст:

• Обігрів вуличних майданчиків
• Обігрів дахів та водостоків
• Обігрів труб

Вуличний обігрів застосовується для запобігання обмерзання та накопичення снігу на доріжках, майданчиках й покрівлі, а також для захисту від замерзання трубопроводів та резервуарів.

Обігрів вуличних майданчиків

Здійснюється на прибудинкових територіях в місцях активного користування, де потрібно виключити утворення льоду і снігу. Для цього використовуються резистивні одножильні та двожильні нагрівальні кабелі потужністю 20-30 Вт/м.

Кабель укладається в петлеподібної конфігурації під будь-яке дорожнє покриття: асфальт, бетон, тротуарна плитка, бруківка та ін.

Петлі формуються таким чином, щоб досягти необхідної питомої потужності обігріву, тобто потужності ділянки кабелю, покладеного на 1 м².

Необхідна питома потужність обігріву майданчиків для середньої та північної частини України.

Обігрів дахів та водостоків

Для обігріву покрівлі також використовуються нагрівальні кабелі підвищеної потужності 20-30 Вт/м. З огляду на те, що кабель буде у відкритому вигляді до нього пред'являється ще одна вимога − стійкість зовнішньої оболонки до ультрафіолету.

Обігрів проводиться не всього даху, а тільки нижньої зони скатів. При великому ухилі даху можна обмежитися тільки обігрівом жолобів та водостоків, а для дахів з малим ухилом обігрівається зона може досягати 50-60 см від звису.

Кабель закріплюється петлями з розрахунковим кроком укладання так, щоб питома потужність склала:

300 Вт/м² − для металевої покрівлі;

350 Вт/м² − для шиферу, натуральної чи композитної черепиці;

400 Вт/м² − для м’якої рулонної покрівлі чи ондуліна.

Щоб розрахувати крок укладання, потрібно погонну потужність кабелю помножити на 100 та поділити на необхідну питому потужність обігріву зі списку. Наприклад, щоб укласти на шиферний дах кабель погонною потужністю 20 Вт/м, потрібно дотримуватися крок укладання 20 х 100 / 350 = 5,7 см. При цьому підбирати кабель по потужності бажано так, щоб крок укладання був в межах 7-8 см. у цьому випадку буде досягнута максимальна економія на довжині кабелю, а обігрів буде рівномірний.

Для жолобів можна застосувати 2 способи обігріву. Тим же кабелем, що й покрівлю, напустивши петлі в жолоб, або використовувати окремий нагрівальний кабель. У жолоб також можна укласти саморегулюючий кабель, але цей варіант обійдеться дорожче й буде виправданий тільки в тому випадку, якщо жолоб часто засмічується листям та резистивний кабель може перегріватися.

Обогрів труб

Для обігріву труб можуть застосовуватися резистивні або саморегулюючі кабелі, а також готові секції, оснащені термостатом й виделкою для підключення в розетку.

Резистивні кабелі використовуються для обігріву труб, розташованих в одній температурній зоні. Вони розташовуються на поверхні труби під шаром теплоізоляції. Підключаються через вуличний терморегулятор з розташуванням датчика температури на трубі. В цьому випадку обігрів може виконувати функцію захисту від замерзання, нагріваючи трубу до 5-15°C або підтримки в трубі теплої води до 60 °C.

Готова секція не вимагає використання терморегулятора та підключається безпосередньо в розетку, бо вже має вбудований нерегульований термостат. При цьому такий варіант підходить тільки для захисту труб від замерзання.

Вибір потужності кабелю залежить від діаметра труби:

• Ø 15-25 мм – 10 Вт/м;
• Ø 25-40 мм – 16 Вт/м;
• Ø 40-60 мм – 24 Вт/м;
• Ø 60-80 мм – 30 Вт/м;
• Від 80 мм в діаметрі - 40 Вт/м.

Саморегулюючий кабель застосовується для трубопроводу, розташованого в різній температурній зоні, тобто на трубі яка проходить на вулиці й в приміщенні. Завдяки здатності саморегулювання, кабель буде нагрівати трубу рівномірно по всій її довжині незалежно від зони.

Також саморегулюючий кабель застосовують, коли його не можна встановити на поверхні трубопроводу та його доводиться заводити всередину труби. При внутрішньому розташуванні часто можуть виникати перехлести, що для резистивних кабелів неприпустимо.